Аналіз фінансового стану ВАТ “Радсад”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКІЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

Кафедра фінансів та кредиту

КУРСОВА РОБОТА

З курсу “Фінансовий аналіз”

Аналіз фінансового стану підприємства

(на матеріалах ВАТ “РАДСАД” )

Студентка групи 415

Ніколаєнко О. О.

Науковий керівник

Нетудихата К. Л.

Миколаїв 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ І ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

1.1. Предмет і мета фінансового аналізу

1.2. Методи та види фінансового аналізу

1.3. Основні етапи фінансового аналізу

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ “РАДСАД”

2.1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

2.2. Аналіз майна та капіталу підприємства

2.3. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства

2.4. Аналіз грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства

2.5. Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства

РОЗДІЛ III. ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ “РАДСАД”

3.1. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства

3.2. Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства

3.3. Фінансово-економічна оцінка запропонованих заходів

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв’язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці – за ряд періодів, дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

– дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

– дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

– об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

– оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

– аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

– визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ І ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

1.1. Предмет і мета фінансового аналізу

Аналіз – логічний метод наукового дослідження, суть якого полягає в уявному або практичному розчленуванні єдиного цілого на складові частини й вивчення їх у всій багатоманітності суттєвих взаємозв’язків.

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підприємства і їх потоки.

Фінансовий аналіз – це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Перед тим як приступити до проведення аналізу фінансового стану підприємства, потрібно точно визначитивихідну мету аналізу.

Від мети залежить ступінь деталізації і глибина досліджень по окремих напрямках аналізу:

– аналіз майна та джерел його формування;

– аналіз структури витрат;

– аналіз структури балансу й оборотних коштів;

– аналіз ліквідності і фінансової стійкості;

– аналіз грошового потоку;

– аналіз оборотності;

– аналіз прибутковості;

– аналіз ефективності діяльності компанії.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансових результатів його діяльності.

Мета аналізу досягається в результаті вирішення визначеного взаємозалежного набору аналітичних задач. Щоб приймати рішення по керуванню в області виробництва, фінансів, інвестицій керівництву потрібна постійна ділова поінформованість з відповідних питань, що є результатом добору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної інформації. Необхідно аналітичне прочитання вихідних даних, виходячи з цілей аналізу і керування.

Але не тільки тимчасові границі визначають альтернативність цілей фінансового аналізу. Вони залежать також від цілей суб’єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.

В найбільш загальній формі цілі основних користувачів фінансової інформації представлені ( за Е. Хелфертом) на малюнку.

МенеджериВласникиКредитори
1 ціль

Аналіз виробничої діяльності :

– коефіцієнти прибутковості (по балансовому прибутку);

– рівень рентабельності (по чистому прибутку);

– аналіз поточних (операційних) витрат;

– аналіз податкових платежів;

– операційний важіль;

– порівняльний аналіз.

Прибутковість:

– доходність власного капіталу;

– доходність акціонерного капіталу;

– прибуток на акцію;

– грошовий потік на акцію;

– курс акцій;

– загальний прибуток акціонера;

– інвестиційна вартість бізнесу.

Ліквідність :

– коефіцієнтпоточноїліквідності;

– коефіцієнтмиттєвоїліквідності;

– ліквідаційна вартість підприємства;

– характеристика грошових потоків

2 ціль

Управління ресурсами:

– обертання активів;

– управління оборотним капіталом;

– обертання запасів;

– характеристика дебіторської заборгованості;

– характеристика кредиторської заборгованості;

– ефективність використання трудових ресурсів.

Розподіл прибутку:

– дивіденди на акцію;

– поточна доходність акції;

– коефіцієнт виплати дивідендів;

– коефіцієнт покриття дивідендів;

– коефіцієнт співвідношення дивідендів і активів.

Фінансовий ризик:

– доля боргу в активах;

– доля боргу в капіталізації;

– співвідношення позикового і власного капіталу;

– компроміс між ризиком і винагородою;

– власний оборотний капітал.

3 ціль

Доходність:

– доходність активів (всіх або чистих);

– доходність активів по прибутку до виплати процентів і податків;

– вартість капіталу;

– грошовий потік на інвестиції.

Ринкові показники:

– коефіцієнт Р/Е;

– співвідношення ринкової і балансової вартості акцій;

– динаміка курсу акцій.

Обслуговування боргу:

– коефіцієнт покриття процентних виплат;

– коефіцієнт покриття боргових зобов’язань;

– прострочена заборгованість.

1.2. Методи та види фінансового аналізу

Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу.

Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу:

Горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв’язків показників.

Порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньогосподарський аналізі порівняння зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Факторний аналіз – це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованихчи стохастичнихприйомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник.

Метод Дюпон-каскад – система фінансового аналізу, яка передбачає розкладання показника “коефіцієнт рентабельності активів” на ряд інших фінансових коефіцієнтів його формування, взаємозалежність у єдиній системі.

Види фінансового аналізу

Фінансовий аналіз (за І. О.Бланком) підрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак:

1. По організаційних формах проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства.

А) Внутрішній фінансовий аналіз проводиться фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативних показників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства.

Б) Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

2. По обсягу дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.

А) повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

Б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства: оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел: стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

3. По об’єкту аналізу виділяють наступні його види:

А) аналіз фінансової діяльності підприємства, об’єднання в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.

Б) аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.

В) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв’язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.

4. По періоду проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.

А) попередній фінансовий аналіз зв’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).

Б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

В) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

Внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз

Фінансовий аналіз є частиною загального аналізу господарської діяльності, що складається з двох взаємозалежних розділів: фінансового аналізу і виробничо-управлінського аналізу. Фінансовий аналіз, що грунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, здобуває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, чи власниками державними органами.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу:

– аналіз абсолютних показників прибутку;

– аналіз відносних показників рентабельності;

– аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

– аналіз ефективності використання позикового капіталу;

– економічна діагностика фінансового стану підприємства.

Внутрішньогосподарський (управлінський) фінансовий аналіз використовує як джерело інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну, планову й іншу інформацію.

Особливостями управлінського аналізу є:

– орієнтація результатів аналізу на своє керівництво;

– використання всіх джерел інформації для аналізу;

– відсутність регламентації аналізу з боку;

– комплексність аналізу;

– інтеграція обліку, аналізу, планування і прийняття рішень;

– максимальна закритість результатів аналізу з метою збереження комерційної таємниці.

У залежності від цілей та обсягу аналізу можна виділити наступні види аналізу:

Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

Цей вид аналізу припускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведення додаткових аналітичних досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

Комплексна оцінка фінансової діяльності компанії – більш глибокий і комплексний аналіз. У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, а такожмоделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

При ухваленні рішення про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективності використання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора – здатності підприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей вид аналізу не розглядається.

1.3 . Основні етапи фінансового аналізу

Можна виділити такі основні етапи фінансового аналізу підприємства:

1. Збір і підготовка вхідної інформації

2. Аналітична обробка

3. Аналіз, оцінка і інтерпретація результатів

4. Підготовка висновків і рекомендацій

На 1-му етапі проводиться збір внутрішньої і зовнішньої інформації, оцінка її достовірності. На цьому етапі з’ясовують особливості облікової політики підприємства, відбирають необхідні форми бухгалтерської звітності та проводять їх звірку, збирають статистичну інформацію.

На 2-му етапі здійснюють переведення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичні форми, які дозволять проаналізувати структуру звітів і динаміку змін, проводять розрахунок і групування показників по основних напрямках аналізу.

На 3-му етапі проводиться аналіз структури і динаміки змін основних показників фінансових звітів, виявляють взаємозв’язки між основними показниками, здійснюють інтерпретацію отриманих результатів.

На 4-му етапі готують висновок щодо фінансового стану підприємства, виявляють “вузькі” місця і резерви підвищення ефективності діяльності, розробляють рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ “РАДСАД”

2.1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

І. Оцінка економічного потенціалу суб’єкта господарювання.

№ п/пПоказникФормула200520062007
1Оцінка майнового стану.
1.1Коефіціент зносу основних засобівЗнос основних засобів/ первісна вартість0,420,410,40
1.2Коефіціент мобільності активів.Мобільні активи/ немобільні активи0,590,540,65
1.3Частка основних засобів в активах.Залишкова вартість/ активи0,510,510,49
2Оцінка фінансового стану.
2.1Коефіцієнт поточної ліквідності.Поточні активи/ поточні пасиви11,719,543,53
2.2Маневреність власних оборотних коштів.Кошти/ власний оборотний капітал0,050,0030,007
2.3Доля власного капіталу у загальній сумі пасивів.Власний капітал/ пасив0,960,960,70
2.4Коефіцієнт концентрації позикового капіталу.Позиковий капітал/ пасиви0,0440,0440,14
2.5Коефіцієнт покриття запасівЗобовязання/ запаси1,671,401,24
3Ознаки “хвороби” у звітності.
3.1Непокриті збиткиФ.1 р. 350163351778618859,3
3.2Неоплачений капіталФ.1 р. 360000
3.3Вилучений капіталФ.1 р. 37059600

1. Оцінка майнового стану.

1.1.Коефіціент зносу основних засобів

У 2005році цей коефіцієнт становив 0,42 (42%), у 2006 – 0,41 (41%), а в 2007 році становив 0,40 (40%).Це означає, що фізичний та моральний знос основних засобів у 2005 році перевищує знос основних засобів у 2006 році на 1% (42%-41%), а в порівняні з 2007 на 2%. Спостерігається зменшення показника, що є позитивним.

1.2. Коефіціент мобільності активів.

У 2005 році цей коефіцієнт становив 0,59 (59%), а у 2006 – 0,54 (54%). Це означає, що у 2006 потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти на 5% менше ніж у 2005 році, але 2007 році в порівняні з двома роками цей показник зріс. Спостерігається збільшення показника, що є позитивним.

1.3. Частка основних засобів в активах.

В 2007 році в порівняні з двома роками цей показник зменшився, що є позитивним.

2. Оцінка фінансового стану.

2.1. Коефіціент поточної ліквідності.

У 2005 році цей коефіцієнт становив 11,71 (117,1%), а у 2006-9,54( 95,4%). Це означає, що 2006 році підприємство мало на 21,7% менше коштів для погашення боргів протягом року ніж у 2005 році. В 2007 році в порівняні з цими двома роками цей показник знизився, що приблизило підприємство до критичного значення.

2.2. Маневреність власних оборотних коштів.

Цей показник показує частку абсолютно ліквідних активів, у власних обігових коштах.

У 2007 році в порівняні з двома роками ліквідність активів у власних коштах набагато знизилась, що є негативним для підприємства.

2.3. Доля власного капіталу у загальній сумі пасивів.

У 2005 році як і у 2006 році підприємство мало одинакові власні активи. А в 2007 році показник знизився, що є негативне.

2.4. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу.

В 2007 році показник знизився, що позитивно. Це свідчить про те, що у 2007 році на одиницю сукупних джерел припадало на 30 % менше позичкового капіталу ніж у 2005 та 2006 році.

2.5. Коефіціент покриття запасів

У 2005 році коефіцієнт становив 167%, а у 2006 році 140%. Це свідчить про те, що у 2006 році на одиницю коштів, що вкладені у запаси припадає на 27 % менше коштів довг та коротко строкових зобов”язань ніж у 2005 році. В 2007 році на одиницю коштів, що вкладені у запаси припадає на 16 % менше коштів довг та коротко строкових зобов, я зань ніж у 2006 році. Що є негативним.

II. Оцінка результатів фінансово-господарської діяльності.

№ п/пПоказникФормула20052006
1Оцінка прибутковості
1.1Чистий прибуток17301876
1.2Валова моржаПрибуток від реалізації/ виручка0,410,31
1.3Прибутковості основної діяльностіПрибуток від основної діяльності/ активи0,050,03
2Оцінка динамічності.
2.1Порівняння темпів росту виручки, прибутку та авансованого капіталу
Темп зміни авансованого капіталуФ 1 р 2801,121,16
Темп зміни обсягів реалізаціїФ 2 р 0350,930,97
Темп зміни обсягів реалізаціїФ 2 р 1000,750,82
2.2Оберненість активівЧиста виручка/ активи0,450,39
2.3Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованостіЧиста виручка/ середня дебіторська заборгованість18,8913,12
3Оцінка ефективності використання економічного потенціалу.
3.1Прибутковість авансованого капіталуЧистий прибуток/ активи0,050,03
3.2Прибутковість власного капіталу.Чистий прибуток/ власний капітал0,060,04

1. Оцінка прибутковості

1.1. Чистий прибуток

У 2005 році чистий прибуток становив 1 730, в 2006 1 876.

1.2. Валова моржа

У 2005 році валова моржа становила 0,41 ( 41%), а у 2006 0,31 (31%).Це свідчить про те, що у 2005 році на одиницю виручки припадає на 1 % більше прибутку ніж у 2006.спостерігається зменшення, що є негативно.

1.3. Прибутковості основної діяльності

У 2005 році цей показник становив 0,05 (5%), а у 2006 0,03 (3%).Це свідчить про те, що у 2005 році на одиницю коштів інвестованих у активи припадало на 2% більше прибутку від основної діяльності ніж у 2006 році.

2. Оцінка динамічності.

2.1. Порівняння темпів росту виручки, прибутку та авансованого капіталу

– темп зміни авансованого капіталу

К01.01.05: 112%

К01.01.06: 116%

Спостерігається збільшення, що є позитивно.

– темп зміни обсягів реалізації

К 05: 93%

К 06: 97%

Цей показник свідчить про, ефективне використання ресурсів, підвищення віддачі кожної грошової одиниці.

– темп зміни обсягів реалізації

К05: 75%

К06: 82%

2.2. Оберненість активів

У 2005 році цей показник становив 0,45 (45%), а у 2006 0,39 ( 39%). Це свідчить про те, що у 2006 році отримано на 6% менше чистої виручки від коштів інвестованих в активах ніж у 2005 році.

2.3. Коефіціент погашення дебіторської заборгованості

У 2005 році цей показник становив 18,89, а у 2006 13,12.Це означає, що 2006 році виручка перевищує середню дебіторську заборгованість у 13 разів, що у 6 разів менше ніж 2005.

3. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу.

3.1. Прибутковість авансованого капіталу

У 2005 році в порівняні з 2006 році інвестованих в активи коштів припадало на 2% більше чистого прибутку.

3.2. Прибутковість власного капіталу.

У 2005 році цей показник становив 0,06, а у 2006- 0,04.Це свідчить про те, що 2006 році прибуток від власного капіталу знизився

По першому розділу можна визначити, що підприємство працює позитивно.

Але оцінка фінансового стану показує, що всі показники знизились і привели підприємство до критичного стану.

По другому розділу також, спостерігається зменшення всіх основних показників, що є негативно.

2.2. Аналіз майна та капіталу підприємства

Структура та динаміка активів
№ п/пПоказник2005 рік2006 рікТемп зростання, %
1Всього майна3447538593,3111,95%
2Необоротні активи2154725091,1116,45%
3% до майна62,50%65,01%
4Оборотні активи1292813502,2104,44%
5% до майна37,50%34,99%
6В т. ч.
7Запаси78919626,1121,99%
8% до оборотного капіталу61,04%71,29%
9Дебіторська заборгованість80506533,881,17%
10% до оборотного капіталу62,27%48,39%
11Грошові кошти605416,78%
12% до оборотного капіталу
13Витрати майбутніх періодів00
14% до майна

Протягом року відбулися такі зміни:

Майно підприємства збільшилось на 11,95%

Необоротні активи збільшились на 16,45%

Оборотні активи збільшились на 4,44%

В тому числі:

Запаси збільшились на 21,99%

Дебіторська заборгованість зменшилась на 18,83%

Грошові кошти зменшились на 93,22%

У результаті розрахованих показників встановлено, що у 2005 році необоротні активи складали 34475 тис. грн., що у відсотках до майна складає 62,5%. У 2006 році необоротні активи збільшились до 38593,3 тис. грн., що у відсотках складає 65,01%. Збільшення необоротних активів – позитивна тенденція в діяльності підприємства.

Оборотні активи у 2005 році становили 12928 тис. грн., що у відсотках до майна складає 37,5%. У 2006 році оборотні активи зросли до 13502,2 тис. грн., що складає 34,99% до майна.

Можна зробити висновок, що у структурі активів підприємства відбулися позитивні зміни, внаслідок яких активи підприємства збільшились на 4118,3 тис. грн.

Аналіз виробничого потенціалу
№ п/пПоказник2005 рік2006 рікТемп зростання, %Відхилення
1Всього майна3447538593,3111,95%4118,3
2Основні засоби3043833421,6109,80%2983,6
3Залишкова вартість1752619622111,96%2096
4Виробничі запаси39473362,985,28%-581,1
5Незавершене виробництво30525212,3170,78%2160,3
6Виробничий потенціал2452528200,2114,99%3675,2
7% до майна71,14%73,07%

Виробничий потенціал протягом року зріс на 14,99%. Це відбулося за рахунок збільшення основних запасів (протягом року на 2983,6 тис. грн.) та незавершеного виробництва (протягом року на 2160,3 тис. грн.). Виробничий потенціал складає велику частку від майна, помітна тенденція до збільшення (протягом року з 71,14% до 73,07%).

№ п/пПоказник2005 рік2006 рік
1Середньорічна валюта балансу3447538593,3
2Виручка від реалізації продукції1538014910,8
3Ресурсовіддача0,450,39
Внесок чинників
Екстенсивного1853,24(38593,3-34475)*0,45
Інтенсивного-2315,6(0,39-0,45)*38593,3

Виручка від реалізації зменшилась на 462,36 (1853,24-2315,6). Внесок екстенсивного чинника – зменшив виручку на 4% (1853,24/-462,36), інтенсивного – збільшив на 5% (-2315,6/-462,36).

Аналіз структури та динаміки капіталу
№ п/пПоказник2005 рік2006 рікТемп зростання, %Відхилення
1Власний оборотній капітал (І П)2828730412,5107,51%2125,5
2Забезпечення наступних витрат та платежів (ІІ П)000,00%0
3Довгострокові зобовязання (ІІІ П)401279,369,65%-121,7
4Короткострокові зобовязання (ІV П)11041415,1128,18%311,1
5Доходи майбутніх періодів (V П)46836486,4138,51%1803,4

Протягом року власний оборотний капітал збільшився на 2125,5 тис. грн. На формування власного оборотного капіталу впливають власний капітал, необоротні активи, оборотній капітал та короткострокові кредити і позики. Протягом року ВОК збільшився за рахунок збільшення короткострокових зобов’язань та доходів майбутніх періодів.

2.3. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства

Аналіз фінансової стійкості підприємства
№ п/пПоказник20052006
1Власний капітал2828730412,5
2Необоротні активи2154725091,1
3Власний оборотній капітал (1-2)67405321,4
4Довгострокові кредити та позики00
5Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (3+4)67405321,4
6Короткострокові кредити та позики0325
7Загальний розмір основних джерел покриття запасів (5+6)67405646,4
8Запаси (ф1р100-140)78919626,1
9Надлишок, нестача власного оборотнього капіталу (3-8)-1151-4304,7
10Надлишок, нестача власного капіталу і короткострокових кредитів та позик-7891-10276,1
11Надлишок, нестача основних джерел покриття запасів (7-8)-1151-3979,7
12Тип фінансової стійкості
13Запас стійкості фінансового стану (11/ф2р035*36026,9496,08
14Надлишок, нестача коштів на одну гривню запасів (11/8)-0,14586-0,41343

Підприємство має нестачу власного оборотного капіталу, власного капіталу, короткострокових кредитів та позик, основних джерел покриття запасів. При цьому власний капітал протягом року зріс на 2125,5 тис. грн. Спостерігається кризовий стан, тому що розмір запасів перевищує розмір основних джерел покриття.

Аналіз ліквідності балансу
Активи2005Пасиви2005Надлишок (нестача)
А1605П11104-499
А28050П208050
А37465П34017064
А421547П432970-11423
Активи2006Пасиви2006
А141П11090,1-1049,1
А26533,8П23256208,8
А39169,6П3279,38890,3
А425091,1П436898,9-11807,8
Активи2007Пасиви2007
А1371,7П14987,6-4615,9
А27331,2П207331,2
А311649,2П31444,810204,4
А427068,1П438263,1-11195

Баланс протягом звітного року був неліквідним, оскільки рівняння балансування було таким:

А1 < П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4

Для поліпшення ліквідності необхідно вжити комплекс заходів для зменшення поточної кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом.

Коефіціенти ліквідності (платоспроможності)
№ п/пПоказникФормулаРоки
200520062007
1Коефіціент ліквідності поточної (покриття)Ф1р260/ф1р62011,719,543,53
2Коефіціент ліквідності швидкоїФ1р260-(100+110+120+130+140)/ф1р6204,562,741,07
3Коефіціент ліквідності абсолютноїФ1р230+240/ф1р6200,550,030,018
4Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості

Ф1р160+170+180+190+200+

210/ф1р520+530+540

6,28,72,8
5Коефіціент забезпеченості власним капіталомФ1р380+430+630-080/ф1р2600,880,870,64
У звітному періоді (2005-2007 роки) коефіціенти ліквідності підприємства знизились.
Коефіціент поточной ліквідності знизився з 11,71 до 3,53 пунктів.
Коефіціент швидкої ліквідності знизився з 4,56 до 1,07 пунктів.
Коефіціент абсолютної ліквідності знизився з 0,55 до 0,018 пунктів.
Зниження цих показників є негативним для діяльності підприємства.

2.4. Аналіз грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства

Аналіз обсягу та складу грошових потоків
№ п/пПоказник2005 рік2006 рікТемп зростання, %Відхилення
1Грошові кошти та їх еквіваленти (ф1р230+240)605416,78%-564
2Грошові кошти в національній валюті (ф1р230)2204118,36%-179
3Питома вага 230/(230+240)*100%36,36100
4Грошові кошти в іноземній валюті (ф1р240)38500,00%-385
5Питома вага 240/(230+240)*100%63,640

На даному підприємстві спостерігається зменшення грошових коштів та їх еквівалентів протягом року показники зменшились: у національній валюті на 179 тис. грн., у іноземній на 385.

Аналіз обсягу та складу грошових потоків

№ п / пПоказник2005 рік2006 рікВідхилення
1Виручкавідреалізації (ф2р035)1538014910,8-469,2
2Середній розмір ГА(за рік) (ф1р230+240)60541-564
3Оборотність ГА (360*ГА/В) (В-виручка, показник 1)14,160,99-13,17
4Оборотність ГА в разах25,42363,68338,26

Підприємство ефективно використовує грошові кошти, оскільки оборотність грошових активів скоротилась на 13,17 днів, але зросла на 338,26 разів, тобто підвищилась кількість обернення капіталу за виробничий цикл.

Прогнозування банкрутства

1) z-модель Альтмана

Z = 1,5×1+1,4×2+3,3×3+0,6×4+1×5

X1 = ВОК/Загальна вартість активів

X2 = нерозподілений прибуток/загальна вартість активів

X3 = фінансовий результат від операційної діяльності/загальна вартість активів

X4 = ВК/поточні зобовязання

X5 = чиста виручка/загальна вартість майна

Показник z дорівнює у 2005 році 10,33, у 2006 – 7,52. Протягом звітного періоду спостерігається зменшення показника, що є негативним. Така тенденція в майбутньому може привезти до банкрутства.

2) модель Спрингейта

Z = 1,03A+3,07B+0,66C+0,4D

A = ВОК/активи

B = прибуток до сплати податків та %/загальні активи

C = прибуток до сплати податків/короткострокові (поточні) зобовязання

D = чиста виручка/загальні активи

Показник z дорівнює у 2005 році 0,77, у 2006 – 0,39. За розрахованими показниками можна зробити висновок, що підприємство не є потенційним банкрутом, але спостерігається негативна тенденція зменшення показника.

3) модель Лісу

Z = 0,063A+0,92B+0,057C+0,01D

A = оборотній капітал/загальні активи

B = операційний прибуток/загальні активи

C = чистий прибуток/загальні активи

D = ВК/позиковий капітал

Показник z дорівнює у 2005 році 0,25, у 2006 – 0,23. Значення розрахованих показників більше нормативного, тому банкрутство неможливе, спостерігається негативна тенденція.

4) R – модель

R = 8,38k1+k2+0,054k3+0,63k4

K1 = оборотній капітал/активи

K2 = чистий прибуток/ВК

K3 = виручка від реалізації/активи

K4 = чистий прибуток/інтегральні витрати

Показник R дорівнює у 2005 році 0,12, у 2006 – 0,08. Значення коефіціентів в середньому складає 0,1, що говорить про ймовірність банкрутства.

2.5. Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства

Основні показники рентабельності

№ п/пПоказникФормула20052006
1Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибуткомОпераційний прибуток/чиста виручка0,080,09
2Рентабельність реалізація продукції за прибутком від реалізаціїПрибуток від реалізації/чиста виручка0,410,31
3Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибуткомЧистий прибуток/чиста виручка0,110,08
4Рентабельність капіталуЧистий прибуток/активи балансу0,030,01
5Рентабельність власний капіталЧистий прибуток/власний капіта0,050,03
6Рентабельність виробничих фондівЧистий прибуток/виробничі фон0,070,04

Протягом року значення всіх коефіцієнтів зменшились, це є негативним для діяльності підприємства, тому що за нормативами позитивним є збільшення показників. Ця негативна тенденція в діяльності підприємства потребує вжити негайних заходів з метою підвищення рівня рентабельності підприємства.

Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції

2005 (0)2006 (1)
P – прибуток від реалізаціїP=V-SP=4463,83415,6
V – чиста виручкаV=1538014910,8
S – собівартістьS=V-PS=10916,211495,9
R – рентабельністьR=P/VR=0,290,23

∆R – зміна рентабельності

∆R = R1-R0 = (P1/V1)-(P0/V0) = ((V1-S1)/V1)-((V0-S0)/V0)

∆R = 0,23-0,29 = (3415,2/14910,8)-(4463,8/15380) = (14910,8-11495,9)/14910,8-(15380-10916,2)/15380 = -0,06

Вплив чинників на рентабельність
Ціновий чинник∆Rp = ((V1-S0)/V1)-((V0-S0)/V1)-0,03
Собіватрість∆Rs = ((V1-S1)/V1)-((V1-S0)/V1)-0,04
Відповідно:∆R = ∆Rp + ∆Rs(-0,03)+(-0,04)=-0,07

Ціновий та собі вартісний чинники мають негативний вплив на рентабельність.

Факторна модель
№ п/пПоказникЗвітний період 2006Попередній період 2005
1Прибуток від звичайної діяльності (ф2р190)17301159,8
2Чиста виручка від реалізації (ф2р035)1538014910,8
3Середньорічна вартість ОВФ (ф1р030)1752619622
4Середньорічна вартість ОбВФ (ф1р100+120)69998578,2
5Середньорічна вартість ВФ (3+4)2452528200,2
6Коефіціент фондомісткості продукції (коп/грн) (3/2)1,141,31
7Коефіціент закріплення обігових коштів (коп/грн) (4/2)0,460,58
8Рентабельність реалізованої продукції (коп/грн) (1/2)0,110,08
9Рентабельність ВФ (коп/грн) (1/5)0,070,04
Рівень рентабельності виробничих фондів за звітний рік 0,07 за попередній 0,04.
Відповідно рентабельність збільшилась на 0,03 пункта.
Вплив чинників на зміну рівня рентабельності
– зменьшення части прибутку на 1 грн реалізованої продукції спричинило збільшенню рівня рентабельності на 0,12 пункта
– збільшення фондомісткості основних виробничих фондів призвело до збільшення рентабельності на 0,16 пункта
– збільшення коефіціента закріплення оборотніх виробничих фондів спричинило зниження рентабельності виробничих фондів на 0,03 пункта
Загальний вплив цих чинників на рентабельність є позитивним і складає 0,03 пункта.

РОЗДІЛ III. ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ “РАДСАД”

3.1. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства

№ п/пПоказникФормула20052006Xij = aij/aij(нк)
20052006
1. Показники оцінки майнового стану
1Коефіціент зносу основних засобівФ1р032/ф1р0310,420,4110,98
2Частка основних засобів в активахФ1р030/ф1р2800,510,5111
3Коефіціент мобільності активівФ1р260+270/ф1р0800,590,541,091
4Частка довгострокових фінансових інвестицій в активахФ1р040+045/ф1р2800000
5Частка оборотних виробничих активівФ1р100+120+270/ф1р2800,20,2211,1
2. Показники оцінки фінансової стійкості
1Власні обігові кошти (робочий, функціональний капітал)Ф1р2380+430+630+480-080118241208711,02
2Частка основних засобів в активахФ1р100+120+130+140/ф1р380+430+630+480-0800,630,7611,21
3Коефіціент фінансової незалежності (автономії)Ф1р380+430+630/ф1р6400,960,9611
4Коефіціент фінансової залежностіФ1р640/ф1380+430+6301,051,0511
5Коефіціент фінансової стабільності (коефіціент фінансування)Ф1р380+430+630/ф1р480+62021,9121,7810,99
3. Показники ліквідності
1Коефіціент ліквідності поточної (покриття)Ф1р260/ф1р62011,719,5410,82
2Коефіціент ліквідності швидкоїФ1р260-(100+110+120+130+140)/ф1р6204,562,741,661
3Коефіціент ліквідності абсолютноїФ1р230+240/ф1р6200,550,0310,06
4Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостіФ1р160+170+180+190+200+210/ф1р520+530+5406,28,711,4
5Коефіціент забезпеченості власним капіталомФ1р380+430+630-080/ф1р2600,880,8710,99
4. Показники рентабельності
1Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибуткомФ1р100/ф2р0350,080,090,891
2Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізаціїФ2р050-070-080/ф2р0350,410,311,321
3Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибуткомФ2р220/ф2р0350,110,081,381
4Рентабельність капіталуФ2р220/ф1р280(сер. знач)0,030,0131
5Рентабельність ВКФ2р220/ф1р380+430+6300,050,031,671
5. Показники ділової активності
1Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача, коефіціент трансформаціїФ2р035/ф1р2800,450,371,221
2ФондовіддачаФ2р035/ф1р0300,870,7410,85
3Коефіціент оборотності обігових коштів (обороти)Ф2р035/ф1р260+2701,250,991,261
4Коефіціент оборотності запасів (обороти)Ф2р040/ф1р100+120+130+1401,611,051,531
5Коефіціент оборотності готової продукції (обороти)Ф2р035/ф1р130162,476,982,111

Інтегральний показник фінансового стану підприємства

Інтегральний показник фінансового стану підприємствав 2005 році становив 2,79. Простежується позитивна тенденція, оскільки для підприємства краще, коли цей показник наближається до нуля. Вже в 2006 році показник зменшився до 1,47, що на 1,32.

3.2. Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства

В стратегічному плануванні виділяються чотири основні напрямки дальшого розвитку підприємства:

1) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

2) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;

3) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекомендувала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то таке підприємство може вибрати для себе стратегію – дальше просування на ринок і тактику – зниження ціни.

Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення даного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можливостями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись придбати або контролювати інші фірми.

Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств.

Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

– розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів широкого асортименту;

– адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в маркетинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

– пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конкурента, а звідси – відсутність ризику зустрічного удару;

– цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних резервів в результаті успішної комерційної діяльності на “чорний день”.

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства остаточно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано поганим, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

– погашення боргів підприємства;

– злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

– переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

– випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

– продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ “РАДСАД” .

Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін производственно – господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.

Реорганізація всіх сторін діяльності ВАТ “РАДСАД” припускає :

1) Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах продукції, просування зазначених товарів на ринку.

2) Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами.

3) Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування).

4) Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ВАТ “РАДСАД”.

5) Пристосованої до потреб ринків.

Керування оборотними активами і поточними зобов’язаннями підприємства.

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів – дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін. Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об’єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов’язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.

При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншім місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових перспективних фінансових вкладень і ін.).

В даний час компанія користається кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.

3.3. Фінансово-економічна оцінка запропонованих заходів

В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:

– зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку внаслідок повнішого завантаження виробничих потужностей;

– збільшення обсягів реалізації і прибутку внаслідок прискоренні обертання оборотних коштів, кращого їх використання;

– збільшення випуску традиційної продукції і прибутку внаслідок розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкладень, залучення позикових коштів;

– збільшення прибутку від впровадження заходів, спрямованих н. зниження собівартості продукції;

– збільшення прибутку внаслідок зростання випуску вже освоєно конкурентоспроможної продукції;

– збільшення прибутку шляхом освоєння виробництва нових конкурентоспроможних виробів;

– покращення результатів діяльності внаслідок поліпшення струк тури власних і позичених коштів, підвищення ліквідності, більш раціонального використання коштів і т. ін.

Відповідно до цього застосовуються різні показники для розрахунків і фінансово-економічної оцінки очікуваних результатів: валовиі доход, валовий прибуток, балансовий прибуток, чистий прибуток, чистий доход тощо.

З урахуванням реалізації запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану ВАТ “РАДСАД” припустимо основні доходи і витрати в 2005 році. Як наслідок активної діяльності відділу маркетингу, реалізації заходів підвищувальних якість, зовнішній вигляд, асортимент продукції планується підвищити обсяг реалізації продукції, при цьому недоліку чи потужностей недостачі оборотних коштів для виконання плану не відбудеться. Оскільки збільшення реалізації продукції вимагає незначних додаткових витрат, то збільшення собівартості реалізованої продукції буде прямо пропорційно збільшенню обсягу реалізації.

Прибуток від реалізації розраховується виходячи з обсягів реалізації і собівартості реалізованої продукції.

ВИСНОВОК

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон’юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в критичному стані через нестачу грошових коштів. Готова продукція на складі не дуже користується попитом через високу ціну, яка обумовлена великою собівартістю.

Оскільки на ВАТ “РАДСАД” існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути основну увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартість продукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості.

Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на покупку нового обладнання чи на розширення виробничої діяльності.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАН ИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 132с.;

2. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. Підручник – К.: КНЕУ, 2000. – 460с.;

3. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. – М.: Финансы й статистика, 1996.-429с.;

4. Савчук В. П. Финансовый анализ деятельности предприятия (международные подходы)

5. Мних Є. В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. – К.: НМК ВО, 1993;


Аналіз фінансового стану ВАТ “Радсад”