Організація території постійного лісового розсадника в ДП “Жовтневому ДЛГ”

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА в ДП “ЖОВТНЕВОМУ ДЛГ”

1. Природні і економічні умови району розташування розсадника

Жовтневий лісгосп – головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання “ХарківЛіс”, розташований в північно-західній частині Харківської області, на території адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолазького, Харківського та Чугуївського. Адреса управління лісгоспу: м. Харків, вул. Бородинська,25.

Загальна площа лісгоспу 48325 га. Лісництв в лісгоспі десять: Валківське (м. Валки), Золочівське (п. г. т. Золочів), Коломацьке (п. г. т. Коломак), Мерчанське (п. г. т. Старий Мерчик), Люботинське (п. г. т. Люботин), Бабаївське (п. г. т. Покотилівка), Рокитнянське (п. г. т. Рокитне), Мереф’янське (м. Мерефа), Васіщевське (п. г. т. Васіщево), Водолажське (п. г. т. Нова Водолага).

Жовтневий держлісгосп, як головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання Обласне Управління “Харківліс”, створений в 1988р., згідно наказу Міністерства лісового господарства Української ССР від 27 липня 1988 р. №147 і ООО “Харківліс” від 3 жовтня 1988р. №1 на базі Харківського і Жовтневого лісгоспів. Складався він з 13 лісництв, загальною площею 65494 га.

Жовтневий лісгосп як незалежна одиниця, був створений в 1940 р. на базі лісництв: Харківського, Золочівського, Ліпецького Валківського і частки Богодухівського і Харківського рай лісгоспів. Лісгосп був створений згідно указу про передачу лісів місцевого значення, розташованих в кордонах водоохоронної зони, під керівництво Глав лісоохорони при СНК СРСР, приказом МСХ УССР від 9 жовтня 1955р. Жовтневий лісгосп з 1 листопада 1955р. став називатися механізованим лісгоспом.

Клімат району можна охарактеризувати наступним чином: тривалість вегетаційного періоду складає 200 днів. Остання дата весняних заморозків 29 квітня, перша дата осінніх заморозків 10 вересня, середня дата замерзання рік 8 грудня. Середні дати початку і кінця паводків становлять 29 ІІІ – 13ІV. Глибина промерзання грунту: середня 65 см, максимальна 85 см. Кількість посушливих днів 1, кількість днів з ливнями 1.5. Середня висота снігового покрову 10 см. Вітер переважає південно-східний, південний, південно-західний. Сума опадів становить 511 мм, відносна вологість – 66%. Середня дата появи стійкого снігового покрову 17 грудня, тривалість 105 днів, середня дата сходу стійкого снігового покриву – 31 березня. Висота снігового покриву 8 см, максимальна 18 см.

2. Характеристика ділянок, відведених під розсадник

Під розсадник відведена ділянка поля, що межує з лісовим масивом лісництва.

Рельєф ділянки є рівнинним. Ці умови сприяють для вирощування сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід, де грунт майже не має ерозії, а наявність стиглого лісу зменшує дію вітру.

Крім того грунтові умови є сприятливими для створення розсадника. Таким чином, можназробити висновок, що природні умови ділянки під розсадник сприятливі для його вдалого проектування.

3. Розрахунок площі виробничих і допоміжних частин

Продукційна частина розсадника (виробнича частина) згідно проектного завдання включає посівне відділення з вирощуванням однорічних сіянців Туї та дворічними Ялину звичайну, деревну школу з вирощуванням 3-х річних саджанців Клену гостролистого та Липи дрібнолистої.

Сіянці вирощують у трипільній сівозміні, у якій одне поле відводиться під пар, а у інших вирощують сіянці.

Загальну площу під породою у посівному відділенні визначаємо за формулою:

S=N*B/C*D* 10000 * К, га

Де, S-площа під породою посівного відділення, га;

N – кількість сіянців, які потрібно виростити щорічно (планове завдання), шт;

В – ширина посівного ряду плюс ширина між стрічкової відстані, м;

С – плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки, шт.;

D – кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К – коефіцієнт відношення кількості полів у сівозміні до кількості полів, що засіваються щорічно даною породою.

Таблиця 1.

Розрахунок площі посівного відділення.

Назва породиТермін вирощування, роківЩорічний відпуск сіянців, т. шт.Кількість полів у сівозміні, шт.Схема висіву насіння, см.Площа, га.
ЗагальнаОдного поляЩорічного посіву
12345678
Ялина22600325-25-25-25-409,423,143,14
Туя12300333-33-33-33-506,762,254,51
Всього16,197,65

Загальна площа:

Ялина S=2600000* 1,45/30*4* 10000*3/1=9,42 га

Туя S=2300000* 1,45/19*4* 10000*3/2=6,76 га

У деревній школі згідно завдання проектується вирощування 2-х річних саджанців для озеленення міст.

Відпад саджанців плануємо у розмірі 13% – для деревних, і до 18% – для плодових, від щорічного відпаду.

Кількість полів сівозмін у деревній школі – 4 шт (на одне більше від терміну вирощування саджанців), у плодовій школі 4 шт.(на два більше від терміну вирощування).

А) кількість полів у деревній школі

Б) кількість полів у плодовій школі

Загальна площа деревної та плодової школи розраховується за формулою: S=N*P*K/10000,ra

Де N – кількість рослин, що висаджуються щорічно, шт.. Р – площа живлення одного саджанця, К – кількість полів у сівозміні, шт; Sзагальна площа школи, га. Загальна площа: S3 ar.=69000*0,4*3/10000=8,28га S3 ar.=33600*0,36*4/10000=4,84га

Таблиця 2.

Розрахунок площ шкільного відділення.

Назва породиТермін вирощування, роківЩорічний відпуск сіянців, тис. шт.Відпад за період вирощування, тис. шт.Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт.Схема розміщення, м х мПлоща, м2Кількість полів сівозміниПлоща відділення, га
Живлення одного саджанцяОдного поля сівозміни
12345678910
Клен260969000,8*0,50,428500411,4
Липа2285,6336000,9*0,40,361210044,84
Усього716,2

Площа одного поля:

Клен 69000*0,4*4/10000=11,4 га

Липа 33600*0,36*4/10000= 4,84га

Допоміжна частина призначена для обслуговування продукційної частини, виконання захисної та організаційно-господарських функцій.

Допоміжна частина розсадника включає ділянку для прикопки садивного матеріалу з компостником, дорожню мережу, господарську ділянку з будівлями житлового і виробничого секторів (контора, насіннєсховище, гараж, склади та ін.) захисні лісосмуги, живопліт.

4. Організація території

Організація території – це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різне господарське значення для найбільш ефективного використання площі.

Вона відображається на площі розсадника і обгрунтовується. Під розсадник вибирається ділянка, вільна від будь-яких перешкод, прямокутної майже квадратної форми, досить великих розмірів. На площі в масштабі 1:5000 спочатку розміщується продукційна частина, а потім допоміжна.

Продукційна частина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості грунтів, рельєфу, глибини залягання грунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень (якщо вони є).Під посівне відділення відводять ділянки з найбільш родючими легкими грунтами, захищені від вітру.

Для маточних садів, компостників, дендрарію відводять периферійні, в тому числі неправильної форми ділянки. Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, садибу за межами виробничих відділів. Компостник – на певній відстані від садиби.

Поле продукційної частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярні до переважаючого напряму вітру.

Господарська частина розміщується біля головного в’їзду, дорожна мережа – на межах відділень і полів. Магістральна дорога проектується шириною 10 м, вздовж довгої сторони розсадника. Ширина між польових доріг 3 м.

Окружну лісосмугу проектуємо шириною 9 м, зовні лісосмуг, по окружній по окружній межі закладаємо живопліт з двох рядів 1,5 і 5 м.

Породи в лісосмугах швидкорослі, тип змішування деревнотіньовий. В цілому площа допоміжної частини розсадника не повинна перевищувати 20-25% від загальної його площі.

Після виготовлення плану продукційної та допоміжної частини визначаються розміри допоміжних частин і обчислюється їх площа. Результати розрахунків наведені в таблиці 3

Усі площі складаються, визначається загальна площа і всі види угідь наносяться на план організації території розсадника.

Таблиця. 3.

Розрахунок площ допоміжних частин розсадника

Назва господ. ЧасиниДовжинаРозмір, мШиринаПлоща, га
Дороги :
Магістральна580150,87
Окружна2340102,33
Другорядні206051,03
Всього доріг4,23
Лісові смуги1320101,2
Господ, ділянка1,2851,0
Всього2,2

5. Споруди, обладнання і оснащення

Для нормального функціонування розсадника потрібно будувати адміністративно-будівничі приміщення і споруди, до яких відноситься і контора, складські приміщення, будинок із санітарно-побутовими приміщеннями, тощо.

Так складські приміщення потрібні для зберігання відповідних знарядь та речовин, контора – для зберігання документації, щодо розсадника, ведення справ розсадника, санітарно побутові приміщення для підтримання гігієни працівників.

Перелік приміщень і споруд наводиться у табл.4.

Для виконання різних технологічних операцій потрібні машини, механізми, знаряддя, протипожежне обладнання та інвентар перелічений у табл.5.

Таблиця 4.

Перелік виробничих приміщень і споруд

Назва№ типового проекту, марка.Кількість, шт..
1Адміністративне приміщення (контора)411-1-181
2Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнане для стратифікації насіння.411-1-521
3Намет для лісогосподарських машин.411-1-35/711
4Склад для зберігання знарядь.411-1-36/711
5Склад для добрив.705-2-2/751
6Будинок із санітарно побутовими приміщеннями.1

Таблиця 5.

Перелік машин, механізмів, знаряддя, протипожежного обладнання та інвентаря.

НазваПризначенняК-ть
1Трактор МТЗ-82 ЮМЗ-6ЛКомплекс робіт на ділянках відкритого грунту.

1

1

2Самохідне шасі Т-16М, Т25АКомплекс робіт у відкритому Груні та теплиці1
3Плуг ПРП-3-40КОранка грунту1
4Плуг ПСГ-3-30АОранка міжрядь у шкільному відділенні1
5Культиватор КПС-4Культивація грунту та внесення хімікатів1
6Розкидач добрив навісний НРУ-5Внесення мінеральних добрив1
7Сівалка зерново-туковотрав’яна СЗТ-36Сівба насіння сидератів1
8Сівалка лісова СЛУ-5-20Сівба дрібного сипучого насіння лісових деревних т чагарникових порід1
9Саджалка шкільна навісна СШ-315 чи ЕМН-5Садіння сіянців та живців1
10Культиватор фрезерний КФП-І,5АМіжрядний обробіток грунту в посівному та шкільному відділеннях1
11Обприскувач ранцевийОбробок сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників і хвороб5
12Причеп тракторний двохосьовий ГКБ-887БПеревезення сіянців і саджанців2
13Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6Прикочування грунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару1
14Борони зубові: БЗТС-1,0 БЗСС-1,0 ЗБП-0.6А ШБ-2,5Боронування грунту1
15Розкидач мульчі та добрив РУМ-0,8Загортання насіння та мульчування1
16Фрези ФПШ-200 та ФПШ-1,3.Фрезерування грунту1

6. Сівозміна та її обгрунтування

Сівозміни застосовують для збереження та підвищення родючості грунту, покращити його фізичні властивості, поповнити його структуру, очищення поля від бур’янів, шкідників та хвороб.

Сівозміна – це науково обгрунтована зміна культур і парів у часі і просторі. Сівозміна є основою високої культури землеробства, вона нерозривно пов’язана з агротехнікою вирощування садивного матеріалу, та сприяють раціональному використанню продуктивних площ розсадника.

6.1 Господарські вимоги до сівозмін

Для забезпечення родючості грунту в розсадниках виконують комплекс організаційно-господарських агротехнічних заходів, які включають меліорацію земель, якщо та потрібна, застосування науково обгрунтованих систем сівозмін, добрив, основного та попереднього обробітку грунту стосовно конкретного стану грунту, систематичну боротьбу із шкідниками, збудниками грибкових хвороб, бур’янами.

Сівозміни у шкільному і посівному відділеннях підбираються відповідно до природних умов, стану грунтів. Господарські вимоги до сівозмін полягають в тому, що вони повинні забезпечувати створення сприятливих умов для вирощування першокласного садивного матеріалу.

Крім сівозміни існує таке поняття, як культурозміна – чергування різних порід на одному полі. Спочатку садять більш вибагливі породи.

Ротація сівозмін – це період, впродовж якого всі культури і пар проходять через кожне поле в певний час і в певній послідовності

Основними вимогами до сівозмін у степу, за характерними рисами є недостатнє зволоження, висока інтенсивність природного випаровування та часті посухи, що обумовлюють значний дефіцит вологи, який ускладнює вирощування садивного матеріалу, є накопичення вологи та ощадливе її використання. Вирішальним значенням при використанні цих вимог є чорний пар (сухе зрошування). Тому в сівозмінахнезрошуваних розсадників на чорноземах звичайних, як попередник використовують чорний пар.

6.2 Схема прийнятих сівозмін та їх обгрунтування

Згідно методичних вказівок в умовах лісостепу для посівного відділення, де будуть вирощувати 2-річні сіянці ялини звичайної,1-річні сіянці туї, 2 – рчні сіянці липи і клена. Приймаємо наступну сівозміну.

Пар чорний Сіянці 1 Сіянці 2

Щоб зберегти та накопичити вологу на ділянці вводять в сівозміну чорний пар також для покращення властивостей грунту і для боротьби з бур’янами.

Для шкільного відділення, де будемо вирощувати 2-річні саджанці Ялини звичайної та 1-річні саджанці Туї, прийнято наступні сівозміни.

Таблиця 6.

Перехідна таблиця проведення полів посівного відділення розсадника до прийнятої сівозміни. Для ялини і туї

Номер поля

Рік

IIIIII
2009ПЧЯ1 Т1Я1 Т1
2010Я1 Т1Я2 Т1ПЧ
2011Я2 Т1ПЧЯ1 Т1
2012ПЧЯ1 Т1Я2 Т1

Вихід на прийняту сівозміну на четвертий рік після попередника.

Табл 7.

Перехідна таблиця проведення полів шкільного відділення (деревної школи) розсадника до прийнятої сівозміни. Для клена і липи

РокиНомераПолів
ВирощуванняІIIIIIIV
2009П. ч.Сж.1Сж.2ЗСж.
2010Сж.1Сж.2Сж. З.П. ч
2011Сж.2Сж. ЗП. ч.1Сж.
2012Сж. ЗП. ч.Сж.12Сж.

Вихід на прийняту сівозміну на четвертий рік після попередника.

Табл.8.

Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкільного відділення (деревної школи) розсадника.

Роки

Вирощування

Номера полів
ІIIIII
2009Задернілий зруб
2010П. ч.П. ч.Сж.1
2011П. ч.Сж.1Сж.2
2012Сж.1Сж.2Сж.3

7 Обробка грунту

7.1 Первинне освоєння площі

В умовах створення лісового розсадника значне місце відводиться обробітку грунту під час освоєння площ, відведених під розсадник та в полях прийнятих сівозмін.

Первинний обробіток грунту виконується у відповідності з категоріями площ, відведених під розсадник і перехідною сівозміною.

Первинний обробіток на пустирях (землі – сильно засмічені бур’янами) застосовують обробіток грунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів і добрив.

В кінці літа лущать зернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур’янів (приблизно через 2 тижні) проводять оранку на глибину до 30 см, а наступного року весною, проводять закриття вологи (боронування), поле утримують під сорним паром. Влітку проводять культивацію для боротьби з бур’янами та для накопичення вологи, вносять добрива.

Восени проводять переорювання пару, а наступної весни знову боронування, і тоді вже можна висівати насіння під сінці або садити сіянці в шкільному відділенні.

Система чорного пару є найефективнішим засобом покращення властивостей грунту.

7.2 Обробіток грунту в полях сівозмін

Цей обробіток грунту займає важливе місце та забезпеченні господарства високим виходом садивного матеріалу. Він включає основний і передпосівний обробіток грунту.

На родючих грунтах, в умовах недостатнього, або постійного зволоження з метою збереження вологи та на ділянках засмічених бур’янамизастосовують систему чорного пару, яка була описана вище.

Передпосівний обробіток грунту призначений для створення рівної, добре розпушеної поверхні грунту і врахуванням глибини загортання насінняабо посадка сіянців, способу сівби чи посадки.

Восени приблизно за 20 днів до висіву насіння чи садіння рослин проводять глибоке розпушування грунту плугами, боронування. Безпосередньо перед посівом чи посадкою по можливості культивують на глибину та боронують.

Доцільно поєднувати обробіток грунту Із заходами по снігозатриманню. Якісний обробіток грунту в полях сівозмін сприяє формуванню оптимальних умов росту для рослин.

7.3 Система застосування добрив

Крім води для утворення органічних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини. Вважають, що для мінерального живлення рослин необхідно понад 10 хімічних елементів.

Вуглець, водень, кисень отримують з С02 і Н20 та частково з атмосфери і грунту.

Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з грунту, ділять на 2 групи:

1 .Макроелементи – N, P, K, S, Ca, Mg, Fe – які використовуються рослиною в значній кількості. 2. Мікроелементи – Мп, В, Cn, Zn, Ma, Ca, інші.

Забезпечення рослин поживними речовинами в лісових розсадниках регулюють внесенням добрив. Внесення необхідне тому, що в грунті розсадника або первісно не вистачає поживних речовин, або він постійно знаходиться в процесі експлуатації.

Добрива поповнюють запас поживних елементів мінерального живлення в грунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію грунтового середовища, підвищують життєдіяльність корисних мікроорганізмів.

У деревних розсадниках використовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні.

Вносити добрива на поля сівозмін потрібно за певною системою, яка б забезпечила високий рівень живлення рослин в продовж всього вегетаційного періоду.

Основою для розробки системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих видів рослин на різних станах їх розвитку. Ефективність добрив багато в чому залежить від строків та способу їх внесення.

Добриво відіграє важливу роль в живленні рослин. Взагалі ще більше загальної дози, добрива, необхідні для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншої культури.

Основне органічне і мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибоку оранку. Органічні добрива, які вносять в поле сівозміни найчастіше представлені гноєм. Його вносять під пар один раз, за ротацію сівозміни. Мінеральні добрива при вирощуванні однорічних сіянців вносяться у полі чорного пару і у наступному полі після викорчування однорічних сіянців.

Фосфорні та калійні добрива можна вносити восени, азотні – навесні.

Виходячи з прийнятої для сівозміни системи добрив, добираємо види добрив, визначаємо їх дози.

Доза внесення в штуках (кг/га) обчислюється за формулою: Х=Н* 100/В де Н – норма внесення діючої речовини кг/га; В – вміст діючої речовини в мінеральному добриві, %.

Таблиця 9

Дози внесення добрив у полях сівозмін.

ПородаКі-сть діючої речовини в добривах, %Норма внесення за діючою речовиною в полях сівозміни.Доза внесення в туках кг/га.Площа внесення, гаПотреба добрива на всю площу, кг.
IIIIIIIVРазом
12345678910
Посівне відділення
Ялина зв.2р.
Гній, т.1002525253,1478,5
Аміачна селітра352020401143,14358
Суперфосфат гранул.4575751503333,141045,6
Хлористій калій402525501253,14392,5
Клен
Гній, т.1002525252,8571.3
Аміачна селітра352020572,85162.5
Суперфосфат гранул.4575751672,85475.9
Хлористій калій402525622,85176.7
Туя
Гній, т.1002525252.2556.3
Аміачна селітра35202040142.25256.5
Суперфосфат гранул.4575751503332.25749.3
Хлористій калій402525501252.25281.2
Ліпа
Гній, т.1002525251.2130.3
Аміачна селітра352020401141.21137.9
Суперфосфат гранул.4575751503331.21402.9
Хлористій калій402525501251.21151.2

Організація території постійного лісового розсадника в ДП “Жовтневому ДЛГ”