Швеція економіко-географічна характеристика країни

Реферат на тему:

“Швеція”

(економіко-географічна

Характеристика країни)

Офіційна назва – Королівство Швеція (Konungariket Sverige).

Географічне положення – розташоване в Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова.

Площа території – 450 тис. кв. км.

Населення – 8,9 млн. осіб. 85% з них проживають на півдні країни. Близько 85% належать до шведської лютеранської церкви.

Столиця – Стокгольм (Stockholm) – 711 тис. осіб (грудень 1995 р.); з передмістями – 1 млн. 762 тис. осіб (грудень 1997 р.).

Найбільші міста: Гетеборг (789 тис. мешканців), Мальме (518 тис. мешканців), Уппсала (181 тис. мешканців).

Адміністративний поділ – 24 лена (lan – губернія), які поділяються на 284 комуни. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену.

Офіційна мова – шведська.

Найвища точка: гора Кебнекайзе (2.111 м).

Державний прапор

Точний вік шведського прапора невідомий, але найстаріші зображення синього полотнища з жовтим хрестом датуються XVI століттям. Згідно з королівським указом 1569 року, на шведських бойових штандартах і прапорах повинен був зображатися жовтий хрест, оскільки гербом Швеції був синій щит, поділений на чотири частини золотим хрестом. Можливо, взірцем для шведського прапора був датський прапор, а синій і жовтий кольори взято з герба. Лише з 1620-х років, тобто з часів правління Густава II Адольфа, існують переконливі свідчення того, що синій прапор із жовтим хрестом був на шведських кораблях. Відповідно до найдавнішого в Швеції указу від 1663 року про прапор на кораблі, на всіх суднах, за винятком торговельних, мав бути трикутний прапор, а на торгових – квадратний. Нині трикутний прапор використовують тільки на суднах королівської родини і на військових кораблях. На вимпелі королівської родини в центрі хреста може бути зображений Малий або Великий герб Швеції.

Починаючи з 1916 року 6 червня святкують як День Шведського Прапора. У 1983 році цей день оголошено також Національним Днем Швеції. Таке рішення пояснюється двома причинами: 6 червня 1523 року Густава Васу було обрано королем Швеції, що поклало початок Швеції як незалежної держави, і цього ж дня 1809 року Швеція ухвалила нову Конституцію, яка визначала права громадян і надавала їм значну свободу.

Від 1 березня по 31 жовтня прапор піднімають о 8.00 , в останні дні – о 9.00. Опускають прапор із заходом сонця. В офіційні дати (їх близько 15), наприклад, урочистості в житті королівської родини, Травневе Свято, День Виборів, День ООН (24 жовтня) і Нобелівський День (10 грудня), прапори вивішують скрізь. Прапори можуть вивішувати також на честь місцевих свят або ж урочистих подій у якійсь родині.

Як визначено в Акті про національні герби 1982 року, Швеція має два національні герби – Великий і Малий.

Малий Герб, який використовують частіше, є синім щитом з трьома золотими коронами, дві вгорі, одна внизу. Зверху щит увінчує корона, іноді щит облямовує золотий ланцюг Ордена Серафима (Орден Серафима, заснований у 1748 році, є найпочеснішою нагородою у Швеції). Зображення трьох корон використовувалося як емблема Швеції приблизно з 1336 року, коли три корони були вже відомі як символ “Трьох мудрих королів”. Згідно з іншою теорією, король Магнус Ерікссон (1319-1364) затвердив емблему трьох корон як символ свого титулу – “Король Швеції, Норвегії та Сканії”.

Великий Герб – це герб монарха, який використовують в особливих випадках уряд і ріксдаг. Герб бере початок від 1440-х років, коли служив печаткою короля Карла Кнутссона Бонде і відколи почав використовуватися. Щит на цьому гербі поділений на чотири частини, на ньому зображені три корони і “лев Фолькунгів” (тобто герб королівської династії, яка правила в Швеції від 1250-го по 1364 рік). У центрі міститься герб нинішньої королівської династії. На початку XIX ст. цей герб ухвалив щойно обраний наступником шведського трону французький маршал Жан-Батист Бернадот, який почав правити як король Карл XIV Юган. Герб складається з “мантії Васи”, уособлення королівської династії Вас (1523-1654), мосту, що символізує князівство Понте-Корво в Італії (дароване Бернадотові імператором Наполеоном 1806 року), Наполеонового орла та семи зірок.

Національний гімн Швеції

Текст “О давня, О вільна” написав дослідник фольклору і автор балад Ріхард Дибек (1811-1877) і поклав на народну мелодію, відому в провінції Вестманланд з середини ХІХ століття. Наприкінці минулого століття ця пісня стала дуже популярною, і з часом почала сприйматися як національний гімн Швеції.

О давня, о вільна, гориста Північ

О давня, о вільна, гориста Північ,

Як вабить твоя неприкметна краса.

Вітаю тебе, рідна земле моя,

І небо, і сонце, й веселі поля,

І небо, і сонце, й веселі поля.

З минулої величі ти постаєш,

Як світу являла звитягу свою.

Я знаю, ту славу ти й нині несеш.

І жити, і вмерти я хочу в Північнім краю,

І жити, і вмерти я хочу в Північнім краю.

Грошова одиниця – шведська крона = 100 ере.

Членство в міжнародних організаціях: ООН, ЄС (з 1995 року), ОБСЄ, РЄ, МВФ, ЄБРР, МБРР, Міжнародна організація праці, Організація економічного співробітництва та розвитку, Європейська організація вільної торгівлі.

Економіка країни

Швеція – високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі). Основні природні багатства: ліс (за запасами деревини посідає перше місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (друге місце в Західній Європі). Має запаси уранової сировини, достатні для забезпечення ядерної енергетики. Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь – багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п’яте – за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість. В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі – легкові, вантажні та автобуси. Високорозвинуте, механізоване сільске господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь – м’ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується. Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за останні роки ця надзвичайно позитивна загальна картина була дещо затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Швеція гармонізувала свою економічну політику з нормами ЄС, до якого вона приєдналася на початку 1995 року. ВВП у 2001 році становив 4%. ЕКСПОРТ: 95,5 млрд. дол. США (2000 р.). Експортні товари: продукція машинобудування (35%), папір і картон (перше місце в світі), целюлоза і залізна руда (друге місце), деревина і пиломатеріали (четверте місце), хімікати. Партнери по експорту: ЄС – 55% (Німеччина – 11%, Велика Британія – 10%, Данія – 6%, Фінляндія – 5%, Франція – 5%), США – 9%, Норвегія – 8% (1999 р.) ІМПОРТ: 80 млрд. дол. США (2000 р.). Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС – 67% (Німеччина – 18%, Велика Британія – 10%, Данія – 7%, Франція – 6%), США – 6%, Норвегія – 8% (1999 р.) На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім запасам залізної руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо прискорився економічний розвиток у повоєнний період, до середини 1970-х років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою конкурентоспроможністю. Проте протягом останніх двох десятиліть ВНП у розрахунку на душу населення в Швеції зменшився до рівня, нижчого від середнього в країнах-членах ОЕСР. У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого підвищення цін і видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету. На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів загальнобюджетний дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998 році отримали надлишок у розмірі 2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не знає жодна з країн ОЕСР. Зміцнення бюджету супроводжувалося значним поліпшенням макроекономічних показників. В останні роки зменшилися відсоткові ставки на довгострокові позики. Різниця у відсоткових ставках порівняно з іншими європейськими країнами скоротилася до 0,4 відсотка. Темпи інфляції як і раніше низькі і сталі, а продуктивність праці і виробництва значно зросли після знецінення шведської крони у 1992 році. Протягом 1990-1997 років продуктивність праці зросла на 60 % в наукомістких галузях промисловості і майже на 40 % у капіталомістких галузях. Завдяки успішній експортній діяльності ринкова участь Швеції збільшилась від 1992 року більше ніж на 20 %. Незважаючи на свою помірну частку у ВВП (22 % у 1997 році), промислове виробництво і досі відіграє провідну роль у шведському експорті. 14% відсотків у ньому становлять продукти лісової промисловості, 10% – продукти хімічної промисловості, з яких 4% припадає на фармацевтичні препарати і 55 % – на металоконструкції, вироби машинобудування і обладнання. 20 найбільших промислових груп, до яких належать зокрема АСТРА, Електролюкс, Екрікссон, Фармація, Вольво та СКА, формують понад половину загального шведського експорту товарів. Інтенсивність наукових досліджень і розробок у шведському промисловому секторі є однією з найвищих у світі. Близько 80% видатків на наукові дослідження в шведській промисловості здійснюються 20 великими промисловими групами. Традиційно велику частку шведського виробництва становили капіталомісткі галузі, такі як паперово-целюлозна промисловість і чорна металургія. На сьогоднішній день, однак, все більшої ваги набуває високотехнологічна продукція: телекомунікаційне обладнання, спеціальні прилади, автомобілі, фармацевтичні препарати. Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років у Швеції був зафіксований значний витік прямих інвестицій. 80% прямих іноземних інвестицій (ПІІ) надійшли зі Швеції протягом 1986-90 років до країн ЄС, оскільки шведські компанії закріплювалися на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Протягом 1990-х років притік ПІІ до Швеції зріс, і баланс став позитивним. Нині Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій (ІТ). Зокрема, стрімке зростання компаній у таких секторах як Інтернет та ІТ привернув світову увагу. Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв’язку та бездротових інтернетних прикладних програм. Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній, які працюють з ІТ. Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як про інтернет-столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються ІТ та мобільним зв’язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни. Шведське “ІТ-диво” стало можливим завдяки високопрофесійному рівневі працівників і сталим традиціям інновацій у сфері комп’ютерів та зв’язку. Ще одним додатковим фактором, якого часто не помічають, є те, що ІТ вже давно широко використовуються і в приватному, і в державному секторах, а також школах, коледжах, університетах і вдома. Сьогодні кожна друга сім’я у Швеції має найновішу модель персонального комп’ютера з доступом в Інтернет. Кількість домашніх користувачів Інтернету швидко зростає. Ще у 1998 році 72% працюючого населення використовували комп’ютер на роботі. У період з 1995 по 1999 рік кількість користувачів мобільного зв’язку збільшилася з 1,5 до 4,6 млн. В результаті Швеція обігнала Сполучені Штати у глобальному індексі використання ІТ, який був складений американською аналітичною компанією IDC, і зараз вона є найрозвинутішою країною у сфері ІТ. Природні ресурси Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди та інші мінерали, однак не має значних покладів вугілля і нафти. Залізорудні копальні розташовані на крайній півночі. Продукція їх видобутку переважно експортується. Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною високорозвинуті галузі деревообробної промисловості – лісопильну, целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок. У 1997 році обсяг експорту в цій галузі становив 91 млрд. шведських крон. Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового розвитку Швеції. Нині майже 15% енергії країна одержує від гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних річках. Понад 40% споживаної енергії в Швеції припадає на імпортовану нафту, 7% – на імпортовані вугілля і кокс. Дванадцять шведських атомних реакторів забезпечують 15% сукупної енергії, або майже 50% електроенергії. Решту енергії дають біопаливо, торф, спалювані відходи тощо. Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення, спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його робочого періоду.

Валовий внутрішній продукт (ВВП), млрд. шведських крон

2000

2001

2002

2003

2004

ВВП, теперішні ціни

2083

2151

2248

2357

2465

Щорічне коливання в обсязі у %

3,6%

1,7%

2,4%

2,6%

2,3%

Інфляція

2000

2001

2002

2003

2004

ІСЦ, щорічна зміна у відсотках

0,01%

0,03%

0,02%

0,02%

0,02%

Зайнятість та безробіття, 2000-2004

2000

2001

2002

2003

2004

Кількість працюючих (тис).

4.159

4.230

4.251

4.269

4.284

Коефіцієнт зайнятості (від усього населення 20-64 років)

77,2%

78,2%

78,2%

78,3%

78,3%

Офіційний рівень безробіття3

4,7%

3,9%

3,8%

3,9%

4,0%

Кількість зайнятих у програмах політики ринку праці (тис.)

113

104

97

87

77

У відсотках від робочої сили3

2,6%

2,4%

2,2%

2,0%

1,7%

Уряд Швеції прагне, щоб у 2004 році 80 відсотків дорослого населення мали постійне місце роботи.


Швеція економіко-географічна характеристика країни